Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебетати

Щебетати, -бечу, -чеш, гл. 1) Щебетать. Прилітає соловейко що-ніч щебетати. Шевч. 33. 2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене і щебечуть, мої соловейки. МВ. ІІ. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТАТИ"
Бейкати, -каю, -єш, гл. Кричать на звѣря. Cм. тюкати. Вх. Зн. II.
Висипка, -ки, ж. Сыпь. Желех.
Мазу́н, -на, м. Баловень, любимець. Чи батьків синок, чи материн мазун? Ном. № 9310. Ум. мазуне́ць, мазунчик. Він у мене один син — мазунець. Новомоск. у.
Набала́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. набала́катися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться. Набалакайся, коли не завізно. Ном. № 12992.
Навкі́рки нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
Рожаний, -а, -е. 1) Розовый. 2) Мальвовый.
Смерек, -ка, м. смерека, -ки, ж. Дерево: европейская пихта, Pinus abies, Abies excelsa. Шух. I. 176. Вх. Пч. II. 34. смерек червений. Раст. Larix decidua. Ум. смеречок, смеречка.
Тарахта, -ти, ж. ? Въ загадкѣ: Плахта-тарахта усе поле збігає (борона). Шейк.
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Мет. 98. Свою красоньку втеряла. Макс.
Червонорожевий, -а, -е. Алый. Цвіт королевий схилив свою головоньку червонорожеву. Шевч. 355.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.