Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебетати

Щебетати, -бечу, -чеш, гл. 1) Щебетать. Прилітає соловейко що-ніч щебетати. Шевч. 33. 2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене і щебечуть, мої соловейки. МВ. ІІ. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТАТИ"
Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Гладишечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Дури́світ, -та, м. 1) Обманщикъ, шарлатань. Ком. І. 29. Грин. І. 212. 2) = дурилюд 2. Вх. Пч. II. 12.
Помстити, -мщу, -стиш, гл. = помститися. Грин. І. 66.
Путькало, -ла, с. 1) = пугутькало. Вх. Пч. II. 14. 2) = пугач. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Рукопашний, -а, -е. Ручной. У нас сцикавки ті — труби пожарні, — малі, сказано рукопашні, недалеко сцика. Черниг. у.
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Суходревник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Лем. 471.
Цвигати, -гаю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, -ну, -неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.
Шкарка, -ки, ж. = щілина. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.