Витоплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. витопитися, плюся, пишся, гл. Топиться, вытопиться (о печи). Ой чия то хата скраю витопляється сама? Піч витопилась. Безлично: у печі вже витопилось.
Забудува́ння, -ня, с. Строеніе, постройка. Якісь невидані місця, якесь пишне забудування.
Засіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. засі́сти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. 2) Засѣдать, засѣсть, присутствовать. Засідав серед громадзьких мужів. 3) Быть въ засадѣ, подкарауливать изъ засады. Ой не лети, сивий орле, на Волиння пити, засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. 4) О мѣстѣ: занимать. Війшов нелюб в хату, засів усю лаву. 5) Засѣдать, засѣсть гдѣ-либо. Та й засядем по пасіках на ввесь літ остаток.
Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Непомильність, -ности, ж. Безошибочность.
Облавок, -вка, м. Бортъ (судна). Тогді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали.
Остиглувати, -лую, -єш, гл. Остановить для отдыха (скотъ). Чередники остиглували скотину біля річки.
Перепікати, -ка́ю, -єш, сов. в. перепекти, -печу, -чеш, гл. Перепекать, перепечь.
Родатися, -даюся, -єшся, гл.
1) Родниться, вступать въ родство.
2) Поддерживать родственныя отношенія, признаваться въ родствѣ. Старі повмірали, а молоді не дуже вже родаються. Хто з нами родається, той і родич нам.
Розгулятися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Разгуляться, гулять. Ізойду, зойду на гору круту, на горі крутій розгуляюся.
2) Разгуляться, расшалиться, разыграться, раскутиться. Розгулявся, як Сірко на прив'язі. Ой Ганнусю-душечко, чого підлога подоптана? Діти ся розгуляли, підлогу подоптали.