Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербити

Щербити, -блю, -биш, гл. Дѣлать зазубрины.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИТИ"
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
До́ненька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Звадли́вий, -а, -е. Вздорливий, сварливый, бранчивый.
Комишитися, -шуся, -шишся, гл. Мелькать? А то що за світ комишиться у малій хатині? Мир. Пов. II. 55.
Кур! II, меж. Зовъ индюковъ. Ти не знаєш, мій миленький, як индичку звати? Кур-кур! прийшов кум, — ми ж будем гуляти. Н. п.
Окладка, -ки, ж. = окладина. О. 1861. XI. 110.
Передмова, -ви, ж. Предисловіе. Шевч. (1883), 140.
Підворотний, -но́го, м. Сортъ горшка, вышиною отъ З 1/2 до 5 вершковъ. Вас. 181.
Поворочуватися, -чуюся, -єшся, гл. = повертатися. Олена усюди по господарству поворочувалась. Кв.
Седляк, -ка, м. Селянинъ. Гол. Ум. седлячок. Помогай Біг, вбогий седлячку. Гол. II. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.