Арши́н, -на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. 2) Въ губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин.
Бакша, -ші, ж. = баштан. Сама пійде бакшу полоти. Оцей дощик добрий на бакші.
Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
Гри́з, -зу, м. Смѣшанная съ дертю и мякиною соль, которую даютъ овцамъ.
Дзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзеленькати.
Замгну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Вздремнуть, задремать. «Ну лишень, жінко, я трошки заміну, а ти мені піськай». Ліг ото собі й заснув. Чи спали люде, чи ні, а наш крамарь як що замінує, то й гаразд.
Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Костьольний, -а, -е. = костельний.
Подозвелити, -лю, -лиш, гл. Дозволить, позволить. Посилав спитати короля: чи подозволить він йому поторгувати у його королівстві.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка.
