Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щетинник

Щетинник, -ка, м. Торговецъ мелкимъ товаромъ, разносящій по селамъ и промѣнивающій за щетину и другіе сельскіе продукты. Вас. 189. віддам щетинникові, — пугаютъ дѣтей, когда они плачуть. Ном. № 9272.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕТИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕТИННИК"
Брояки, -ків, м. Названіе пороговъ на Днѣстрѣ и Бугѣ.
Колешня, -ні, ж. Каретный сарай; также и для скота подъ одной крышей съ хатой. Шух. І. 106, 189. Иногда — пристройка при хатѣ, гдѣ рубятъ и складываютъ дрова. Волын. г.
На́пругомнар. 1) Крѣпко; напряженно. Не задрімав і на волосок напругом. 2) Скоропостижно. Напругом умер. 8) Стремительно (о теченіи). Вода напруго пішла. Вас. 189. Вода напругом пішла. Вас. 212.
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Покалатати, -та́ю, -єш, гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся. Черниг. у.
Провести, -ся. Cм. проводити, -ся.
Розляпати Cм. розляпувати.
Сережечка, -ки, ж. Ум. отъ серга.
Слушний, -а, -е. 1) Надлежащій, порядочный, приличный. До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був. Борз. у. 2) Своевременный. слушний час. Надлежащее, удобное время. Підожду до слушного часу. 3) Справедливый, основательный (о доказательствѣ, замѣчаніи, поступкѣ). 4) Надлежаще взрослый для работъ. Слушні вже діти. Н. Вол. у.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕТИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.