Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щетинник

Щетинник, -ка, м. Торговецъ мелкимъ товаромъ, разносящій по селамъ и промѣнивающій за щетину и другіе сельскіе продукты. Вас. 189. віддам щетинникові, — пугаютъ дѣтей, когда они плачуть. Ном. № 9272.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕТИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕТИННИК"
Бичий, -а, -е. Бычій. Вас. 163.
Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
Жуга́ло, -ла, с. = жигало.
Заві́дати Cм. завідувати.
Кубка, -ки, ж. Деревянная посуда для бриндзи. Вх. Зн. 30.
Лоза́нки, -нок, ж. Розги. Ном. № 975.
Малолі́тній, -я, -є. = малоліток. Ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ. Г. Барв. 402., Ум. малолітненький. Грин. III. 339.
Скарга, -ги, ж. Жалоба. Тільки й чуєш, що скарги на тебе. Св. Л. 115. Підеш до пана Бога на скаргу. Фр. Пр. 85.
Тяжчити, -чу́, -чи́ш, гл. Дѣлать тяжелѣе. Шейк.
Уюк, -ка, м. = в'юк. Вас. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕТИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.