Вирозуміти, -мію, -єш, гл. Понять.
Добіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. добра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Треба добрати трьох аршин на спідницю. 2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. 3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав; на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю нп пам'ять. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв'язали. Не доберу свого ума. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. Добрали способу, як без коней їздити. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.
Замкну́ти, -ся. Cм. замикати, -ся.
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського.
Ненавидник, -ка, м. Ненавистникъ. Спасення од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших. Такого ненавидника жидівського... мені ще не доводилось бачити.
Опаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опалити, -лю́, -лиш, гл.
1) Обжигать, обжечь.
2) Отоплять, отопить.
Осятер, -тра, м. = осетер. Зірвався осятер з гака.
Позахолоджувати, -джую, -єш, гл. Застудить (во множествѣ).
Полоскозуб, -ба, м. Первый день великаго поста, когда крестьяне полощуть зуби, чтобы между ними не осталось ничего скоромнаго, т. е. выпиваютъ въ корчмѣ.
Припин, -ну, м.
1) Остановка, задержка.
2) припин дати кому. Усмирить.
