Викопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. викопатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Вырываться, выкапываться, выкопаться. 2) Управляться, управиться. І сметанки дай, і сиру дай, і молока.... їй Богу, вже не можу й викопатися.
Винищувати, -щую, -єш, сов. в. винищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить (все). Не винищили з його серця того рідного, дорогого.
Долиня́ник, -ка, м. Житель долинъ.
Дроти́на, -ни, ж. Проволока.
Заса́патися Cм. засапуватися.
Зробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать, произвести. Зроби, милий, золоті удила, щоб я твого коня до води водила. Гуси зробили великий крик. — своїм богом. По своему. Не куди й дів ті гроші, а купив дзвін; та вже й тим скривдив громаду, що зробив своїм богом. 2) Повредить кому колдовствомъ. Чоловік з голоду сохне, а дурні брешуть, що це йому зроблено. 3) — волю кому, чию. Исполнить чье желаніе. Ой чумаченьки, ой ви молоденькі, зробіть мою волю. 4) — ла́ску. Сдѣлать одолженіе. Велику ласку лині зроби, послухай. 5) — собі смерть. Наложить на себя руки. Ах волю сими собі смерть зробити, як в багацтві з нелюбом жити.
Лантушина, -ни, ж. Плохой лантух.
Осяяти, -сяю, -єш, гл. = осяти. От, нар. Вотъ. От його то постигла лихая година. Давай тікать, а чорт за ним, от-от дожене. Утікайте, пане, а то ляхи от-от-от. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить. от де. Вотъ гдѣ. От де злодій штемпований.
Поодужувати, -жуємо, -єте, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Ті люде поодужували.
Прищитися, -щуся, -щишся, гл.
1) Покрыться прыщами. Не поштрикала коржів, а вони й поприщились.
2) Харахориться. Та якого гаспида прищишся?
