Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щетинуватий

Щетинуватий, -а, -е. Имѣющій большую щетину. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕТИНУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕТИНУВАТИЙ"
Бебевхнути, -ну, -неш, гл. = бебехнути. Кінь бебевхнув в пропасть. Гн. II. 26.
Вітрик, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Ді́верко, -ка, м. Ум. отъ дівер.
Запричаща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запричасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Пріобщаться, пріобщиться, принимать, принять причастіе.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити. Чуб. V. 399.
Поосідатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и осістися, но о многихъ.
Пужално, -на, с. Кнутовище. Рудч. Чп. 245. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається. Рудч. Чп. 203.
Талановитий, -а, -е. Даровитый, способный, талантливый.
Травина 2, -ни, ж. соб. Травы. Ой заросла тота стежка лихом, травиною, де-м ходила, говорила, серденько, з тобою. Гол. II. 350.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕТИНУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.