Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щетинуватий

Щетинуватий, -а, -е. Имѣющій большую щетину. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕТИНУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕТИНУВАТИЙ"
Відсапати Cм. I. відсапувати.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Ґо́тка, -ки, ж. Самка глухаря, глухого тетерева. Вх. Пч. II. 15. Шух. І. 23. Cм. Готур, ґотур.
Молодняга́, -ги́, ж. = молодник 1. Екатер. г. Слово Д. Эварн.
Піджод, -ду, м. Поджиданіе, ожиданіе. МВ. ІІ. 120.
Посувом нар. Подвигая, подвигаясь.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ. Чуб. VII. 403.
Хвуста, -ти, ж. = хуста. Kolb. II. 57.
Чорногуз, -за, м. Листъ. Чуб. І. 63. Вх. Пч. І. 16. Cм. бузько. А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, — чорногуз звалився. Чуб. V. 1124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕТИНУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.