Заму́ляти, -ляю, -єш, гл. Начать давить, тереть, мозолить. Чоботи так замуляли, що мусив скидати.
Запла́та, -ти, ж. Плата; вознагражденіе. Яка заплата, така й робота. Хоч у ката, аби заплата. Роздай робітникам заплату. Бо Бог правдивий всіх нас діла знає: як хто заслужить — так заплату дає.
Ігиги меж., выражающее ржаніе.
Обезглуздити, -джу, -диш, гл. Лишить разсудка. Який вас обезглуздив кат?
Повідчиняти, -наю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Срібні ворота повідчиняли, вороні коні повипускали. Царські врата повідчинювані.
Позабивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Убить (многихъ). Се ті самі харцизи, що пана Щуку і патера позабивали. На той світ позабивали (різками) сердешних.
2) Вбить, забить (во множествѣ). Позабивай тут скрізь поляки.
Понурити, -рю, -риш, гл. Опустить, наклонить, потупить. Як понурив голову мій Гриць, то до самого дому не звів. Очі понурив у землю.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Розлізтися Cм. розлазитися.
Увірувати, -рую, -єш, гл. Увѣровать. І чудесам твоїм увірують на світі твої малі убогі діти.
