Лоп! меж.
1) Хлопъ! Утка дика лоп-ло-лоп крилами.
2) Хватъ! Але чоловік лоп його за чуприну!
Опук, -ку, м.
1) Выпуклость.
2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли.
Осувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, сов. в. осунути, -ся, -нуся, -неш, -ся, гл. = обсувати, -ся, обсунутися.
Поперебуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перемѣнить обувь (о многихъ).
Попона, -ни, ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки.
Предок, -дка, м. Предокъ. З предків хазяїн. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Cм. предків'я.
Точій, -чія, м. Рабочій, очищающій зерно на грохотѣ. Я був тоді точій на тім току, пшеницю точив.
Тухнути, -ну, -неш, гл. Спадать, опадать (объ опухоли).
Четверень, -рня, м. Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола.
