За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Зубожитися, -жуся, -жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має.
Мести́, мету, -те́ш, гл. 1) Мести. Піднялось така хуґа: світу не видно, — мете. 2) Мести, выметать. Три дні хати не мела, не вмивалася.
Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Наговорив на його сім міхів горіхів.
Напаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. напа́стися, -суся, -сешся, гл. Напасаться, напастись. Попід мостом трава ростом, що й кінь напасеться. Волики напасаються. Чужим добром не напасешся, — своє дбай.
Порозбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разуться (о многихъ). Тут не глибоко: порозбуваємось та й перебредемо.
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати.
Роспуківка, -ки, ж. Распустившійся цвѣтокъ. Роспуковка, перва квітка.
Стрільцювати, -цюю, -єш, гл. Быть ружейнымъ охотникомъ. Хто стрільцювать, а хто рибальчить.
Харпачина, -ни, м. = харпак.
