Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебетуха

Щебетуха, -хи, ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. Ум. щебетушка, щебетушечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТУХА"
Лихта́рь, -ря́, м. = ліхтарь. Піддружий каганець з-за печі, в лихтарь поставивши, несе. Алв. 56. Ум. лихтарик.
Лу́щина, -ни, ж. 1) = лушпайка. 2) Оспина. Н. Вол. у. Ум. лущи́нка.
Непокірниця, -ці, ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице. Грин. III. 84.
Підгинати, -на́ю, -єш, сов. в. підігнути, -ну, -неш, гл. Подгибать, подогнуть, подбирать, подобрать. Білий сніжок випадає, бурлак ноги підгинає. Чуб. V. 472. А я поли підгинаю сідати на лаві. Гол. IV. 450. 2)хвіст. Трусить, робѣть.
Повапити, -плю, -пиш, гл. Поштукатурить.
Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)
Пороскочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскоти́тися, но во множествѣ. Позбірай мені ґудзики, а то по всій хаті пороскочувалися. Кіевск. у.
Поцьков, -ву, м. Травля, натравливаніе (собаками). Зміев. у.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Макс. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Ном. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить. Ном. № 3347.
Черешина, -ни, ж. = черешнина. Заміст крижа уткнули в головах перетину. Чуб. II. 473. Ум. черешинка. Чуб. II. 474.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.