Же́вріти, -рію, -єш, гл. Горѣть безъ пламени, рдѣть. Жар червоним золотом жевріє. Зоря жевріє. Там зроду жевріє любов.
Зага́йка, -ки, ж. Замедленіе.
Зрушитися, -шуся, -шишся, гл. Дрогнуть, сдвинуться. зрушилась земля́ — нар. повѣрье, по которому земля при первомъ весеннемъ громѣ какъ будто вздрагиваетъ. Зрушилась земля, то тепер усе буде рвота.
Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Остуда, -ди, ж.
1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала.
2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины.
3) Растеніе Tanacetum vulgare.
Сімка, -ки, ж. Семерка (въ картахъ). Щось дивиться козирною сімкою.
Спорснути, -сну, -неш, гл.
1) Сорваться. Риба з гачка спорснула. Спорснув з коня.
2) Взбрызнуть. Як купиш скотину, то набери у рот горілки да й спорсни, то скот не буде бити.
Укачувати, -чую, -єш, сов. в. укачати, -чаю, -єш, гл. Укатывать, укатать.
Черянка, -ки, ж. Въ выраж.: на черянку. По очереди.
Штил, -ла, м. Ударъ. Так не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав.
