щиблювати

Щиблювати, -люю, -єш, гл. — поріж. Надѣвать по́ріж (родъ рыболовной сѣти) на канатъ. Вас. 188.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.

Випадкові слова

Ґари́та, -ти, ж. Карета. Посадили її в ґариту. АД. І. 312.

повністю...

Попаруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. 1) Спариться (о многихъ). 2) Вступить въ бракъ (о многихъ).

повністю...

Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.

повністю...