Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хідка

Хідка, -ки, ж.? Похожано, поброжано коло хідки — стежки. КС. 1883. IX. 221.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХІДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХІДКА"
Викрутка, -ки, ж. Увертка.
Витавати, -таю, -єш, гл. Выступать изъ воды. Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Екатер. у. (Залюб.). Cм. витонути.
Журавли́на, -ни, ж. Раст. Клюква.
Заґрундзьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґрундзюва́ти, -дзюю, -єш, гл. Завязывать, завязать узломъ такъ, что трудно развязать. Черк. у.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Покравцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть портнымъ.
Соколонько, -ка, соколочок, -чка, м. Ум. отъ сокіл.
Тетерин, -на, -не. Принадлежащій тетереву. Шейк.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХІДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.