Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима.
В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Головище, -ща, с. ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
Зайди́кати, -каю, -єш, гл. Начать повторять: іди! йди! Іди собі! іди, йди! зайдикав Порох.
Ключниця, -ці, ж. Ключница.
Одинець, -нця, м.
1) Единственный сынъ. Оттепер то хоч і вмерти, одинця женивши.
2) Одинъ человѣкъ. Вони хоч проміж себе гуторять, а мені, одинцеві, та й ні сим. По одинцю. По одиночкѣ, по одному. Сіх ляхів дуків, срібляників по одинцю з хати вивождають.
3) Дикій кабанъ, волкъ, ходящій въ одиночку. Ум. оди́нчик, оди́нчичок. Тим я тебе полюбила, що въ батька одинчик.
Опеньгатися, -гаюся, -єшся, гл. Шутливо: Жениться. Знайшов таку, що й опеньгався.
Рівчак, -ка, м.
1) Ум. отъ рів. Полетіла в рів, бо саме коло нашої різи був глибокий рівчак з маленькою криничкою.
2) Ручей. З джерел вода збірається в струмені, з них роблються рівчаки, з рівчаків річка.
3) Желобокъ, углубленіе. Ум. рівчачо́к.
Схова, -ви, ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині.
Щимки, -ків, м. мн. Тиски. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то не здумаєш.
