Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хирний

Хирний, -а, -е. 1) Болѣзненный, безсильный. Чоловік хирний. Черк. у. Та там дівча замліле, більш хирне, ніж здорове. Черниг. г. До твоїх ніг мої руки хирні простягаю. К. МБ. XI. 149. 2) Ничтожный, плохой, скверный. Мовчи, хирний! Ном. № 13094. Десь вража мати підкусила, щоб хирний тут ти не сидів. Котл. Ен. І. 32. Ляж, хирний, та й мовчи, а з паном не рівняйсь! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 83).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИРНИЙ"
Валочок, -чка, м. Ум. отъ валок.
Вичервонити, -ню, -ниш, гл. Окрасить въ красный цвѣтъ.
Глист, -та, м. Глиста.
Ґирла́нка, -ки, ж. = Горлянка 1. Вх. Зн. 13.
Дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сеньки, дибу́сі Cм. II. Дибки.
Допові́дно нар. Основательно, точно. Були у нього гроші, але доповідно не можу сказати скільки. Ольгоп. у.
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички. КС. 1883. IV. 906.
Лунча́к, -ка, м. Годовалый баранъ. Желех.
Мо́рох, -ху, м. Плѣсень, мохъ. Мнж. 185. У москалів так кладуть стіжки, що як піде дощ, постоє стіжок, то так морохом і обросте. Волч. у.
Присусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. присусідитися, -джуся, -дишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Присусідивсь до мене один пройдисвіт. Г. Барв. 317. До однії такої купки присусідився і наш Круглий. Ком. II. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.