Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хильцем

Хильцем, хильці, нар. 1) Согнувшись, наклонясь. А я, гільтай молоденький, того не злякався, хильцем хильцем по під верби, та в зіллє сховався. Гол. ІII. 164. Козак молоденький та й того злякався, хильці, хильці по під плотом, та й в зілля сховався. Чуб. V. 127. Побіг хильці бур'янами, та й утік. Камен. у. 2) хильцем ковтнути. Выпить, сразу опрокинувъ рюмку въ ротъ. Левиц. І. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛЬЦЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛЬЦЕМ"
Відпросити, -ся. Cм. відпрошувати, -ся.
Зазіха́ння, -ня, с. Жадничаніе, зависть. Чуб. І. 253.
Калинник, -ка, м. 1) Пирогъ или хлѣбъ спеченный съ калиною. Маркев. 166. 2) Кисель изъ калины.
Лямпарто́вий, -а, -е. Леопардовый. Лямпартові дорогі шкури. К. Хм. 65.
Мору́ха, -хи, ж. Грибъ дождевикъ. Харьк. у. Cм. морюха.
Покаляти, -ляю, -єш, гл. Запачкать. На ніч треба хату мести: як прийде Мати Божа з атолами, то шоб ніг не покаляла. ХС. VII. 418. Ой устели, молода дівчино, рушничками двір, щоб не покаляв червоних чобіток, золотих підків. Чуб. V. 397.
Пообкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обокрасть (многихъ). Він уже багато людей пообкрадав. Харьк. у.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок. Вх. Пч. II. 12.
Трусок 1, -ску, м. 1) Мелкія щепки, отлетающія при рубкѣ дровъ. 2) Мелкій валежникъ. Сим. 203. Далі в ліс, більше труску. Драг. 194.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИЛЬЦЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.