Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хиря

Хиря, -рі, ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. Шевч. 229. годити, як хирі. Сильно угождать. Як тій болячці, як тій хирі громадою годили тому борцеві. Шевч. 569. на хи́рю. На бѣду. А кайзак нахирю та на тяжке лихо любенько та тихо і вкрав ту сокиру. Шевч. 436. матері їх хи́ря! Ругательство. Шевч. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИРЯ"
Возоробня, -ні, ж. Сарай, въ которомъ дѣлаютъ возы. Міусск. окр.
Доморо́бний, -а, -е. Домашняго издѣлія.
Зубочистий, -а, -е. = зго́ристий.
Кланцатий, -а, -е. Зубастый. Желех.
Мик! меж., выражающее быстрое движеніе. Обступлять удвох барана, а він мик! та й утік. Н. Вол. у.
Обкладати, -да́ю, -єш, сов. в. обкласти, -кладу́, -де́ш, гл. Обкладывать, обложить.
Перепеча, -чі, ж. = перепічка. Питалася шишечка перепечі: чи далека доріженька до печі? Мил. 149.
Порхавка, -ки, ж. 1) Bufo, жаба. Вх. Пч. II. 16. 2) Раст. Licoperdon bovista. ЗЮЗО. І. 127.
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
Хрущати, -щу́, -щи́щ, гл. Хрустѣть. Та й заходився хорошенько мнясце під дубом уминать, аж на зубах кістки хрущать. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.