Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хитати

Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Чуб. V. 74. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. МВ. ІІ. 178. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає. Грин. ІІІ. 494.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИТАТИ"
Ганьбливо нар. = ганебно.
Гні́сті, -тів, мн. = нігті. О. 1861. XI. Св. 62.
Забулькота́ти, -чу́, -чеш
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Космачитися, -чуся, -чишся, гл. Косматиться. Гол. Од. 35.
Посмутитися, -тимо́ся, -тите́ся, гл. = засмутитися. Ми без музики посмутились. Алв. 48.
Проголити Cм. проголювати.
Тогобочанка, -ки, ж. Жительница другого берега, живущая по ту сторону рѣки. Ум. тогобочаночка.
Уразити, -ся. Cм. уражати, -ся.  
Черепушечка, -ки, ж. Ум. отъ черепушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.