Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хилятися

Хилятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться, шататься. Вітер повіває — сосна ся хиляє. Гол. І. 192. Яка ти бліда, аж страшка і хиляєшся. Г. Барв. 532. Хилялись, як п'яна. К. ЧР. 156. 2) Наклоняться. Як візьмеш хиляться, то аж спина болить. Черк. у. З) Шататься, слоняться. А жіночка московкою всюди хиляєтьвя — і по жидах, і по панах.... боса. Шевч. 529. Проміж оселею хилявся, тини переступав, ховався. Котл. Ен. V. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛЯТИСЯ"
Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Здійми́тися, -му́ся, -мешся, гл. = здійнятися.
Кажанек, -нка, м. 1) Ум. отъ кажан. Замиготіли кажанки, наче хто перекидав грудками. Левиц. І. 109. 2) Мѣховая или кожаная куртка. Сим. 1
Лопітли́вий, -а, -е. Плохо, неразборчиво говорящій. Шух. І. 33.
Меде́ць, -дцю, м. Ум. отъ мед.
Мовча́к, -ка, м. Молчаливый, безотвѣтный человѣкъ. Н. Вол. у.
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.
Реміняка, -ки, ж. Ув. отъ ремінь. На що мені женитися, на що мені панство: коло купрів реміняка — то все господарство. Ном. № 830.
Ухожати, ухождати. Cм. уходжати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.