Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хилятися

Хилятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться, шататься. Вітер повіває — сосна ся хиляє. Гол. І. 192. Яка ти бліда, аж страшка і хиляєшся. Г. Барв. 532. Хилялись, як п'яна. К. ЧР. 156. 2) Наклоняться. Як візьмеш хиляться, то аж спина болить. Черк. у. З) Шататься, слоняться. А жіночка московкою всюди хиляєтьвя — і по жидах, і по панах.... боса. Шевч. 529. Проміж оселею хилявся, тини переступав, ховався. Котл. Ен. V. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛЯТИСЯ"
Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля. Уман. І. 282.
Забажа́тися, жа́ється, гл. безгл. Захотѣться. Забажалося в Петрівку мерзлого. Ном. № 5340. Якої вам хаточки забажалося смутної та невеселої. Мил. 183.
Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками. 2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. К. ЧР. 154. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там. Греб. 343.
Кумець, -мця́, м. Ум. отъ кум.
Менува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться.
Насмішка, -ки, ж. = смішки. Уже минаються дівоцькі насмішки. Чуб.
Посутеніти, -ніє, гл. безл. Потемнѣть. Як вже добре посутеніло, пішли на гробки. Грин. II. 186.
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.
Украшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. украси́тися, -шуся, -сишся, гл. Украшаться, украситься, прихорашиваться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.