Бузів'Я, -в'яти, с. = бузівок. Побігли з двору бузів'ята.
Винувати, -ную, -єш, гл. Обвинять, винить. Бо як тії припутні полетять, тебе будуть, орлику, винувать. Нікого не винуйте, я нікого не виную, одного Петра, він зробив мені цю шкоду.
Висти, в'ю, в'єш, гл. = вити, в'ю, в'єш. А з хрещатого та барвіночка не висти віночка.
Кпитися, кплю́ся, кпишся, гл.
1) Издѣваться. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота.
2) Жеманиться. Не кпш'я, сванечко, не кпися: візьми чарочку, напийся.
Ознака, -ки, ж. Знакъ, признакъ. Гордо і поважно без ознаки жадної тревоги на лиці.
Подутися, -дмемося, -дметеся, гл.
1) Надуться, напыжиться (о многихъ).
2) Надуться, разсердиться (о многихъ). Ой уже ж наші та вороженьки та усі подулися.
3) Потускнѣть, затуманиться. Зорі подулися.
Потич нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. Ліз потич додомочку.
Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала.
Росхід, -хо́ду, м. Расходъ. Більший росхід, ніж прихід.
Сварка, -ки, ж. Ссора. Іди, сину, пріч од мене, через тебе сварка в мене. Добра жилба, коли сварки нема.