Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хитруха

Хитруха, -хи, ж. Хитрая женщина. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИТРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИТРУХА"
Бондаренчиха, -хи, ж. Жена сына бочара.
Знатниця, -ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок. МВ. ІІ. 178.
Кошелина, -ни, ж. = кошіль. Желех.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Нарихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Направить, нацѣлить, навести (пушку). Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати. АД. І. 19.
Остаток, -тку, м. = останок 1. Та як вони сміють! — викрикне на остатку. МВ. (О. 1862. III. 53).
Позаливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Залиться (о многихъ). Чому люде не позаливаються кров'ю, он ті, що під сподом землі живуть? Ком. І. 13.
Пруток, -тка, м. Ножка листа, плода. Вх. Уг. 264.
Скулоокий, -а, -е. Косоглазый. Kolb. ІІ. 101.
Чернобривець, -вця, м. и пр. = чорнобривець и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИТРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.