Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хилитати

Хилитати, -таю, -єш, гл. хитати. І над ними буйний вітер траву хилитає. Рудан. IV. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛИТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛИТАТИ"
Дойо́к, -йка́, м. = дійка 1. Шух. І. 193, 194.
Завини́тель, -ля, м. Обвинитель. МВ.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Неук, -ка, м. 1) Неучъ. І між дівок сих посадив як неука. Котл. Ен. III. 71. 2) Необъезженный конь.
Пообділяти, -ля́ю, -єш, гл. = пообділювати. Усіх, усіх старців під церквою бубликами пообділяла. Борз. у.
Поосажувати, -жую, -єш, гл. Поселить (многихъ). Поосажував пан людей у лісі. Черк. у.
Посурмити, -млю, -миш, гл. Потрубить.
Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Левиц. І. 214. Ум. соборець, собо́рчик.  
Шерет, -ту, м. = шерех. Пішла по Росі крига, це вже йде шерет. Рк. Левиц.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИЛИТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.