Біс, біса, м. 1) Бѣсъ, діаволъ. Чорт чорний, а біс рябенький. Ном. № 193. 2) до біса; до сто-біса. Пропасть, множество. От їх до сто-біса! Шевч. 3) з-біса. Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. Моторні ж з біса! Стор. МПр. 45. З-біса швидка! Бѣл.-Нос. О, хитра з-біса! Котл. 4) к бісу! Къ чорту, прочь, долой! Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття! Золотон. у. 5) бісом дивитися. Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. 6) один біс! Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) біс твоєму батькові или матері! Бранное пожеланіе. 8) на біса; якого біса. Зачѣмъ; на кой чортъ. Якого біса ти тут по під тином валяєшся? Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) біса з'їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) біса вхопити. Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) хай тобі біс! Бранное пожеланіе. 13) біс батька зна! Чортъ знаетъ. Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові. Левиц. Пов. 348. 14) біс-ма, біс-має. Нѣтъ, не имѣется. Оступися, в тебе хисту біс-ма. Чуб. V. 176. 15) біс-дерево. Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. бісик. Ув. бісяка.

Гойдиця, -ці, ж. Волынка, музыкальный инструментъ. Угор.

Дебри́ця, -ці, ж.? Де ся калинойка росла? Там в лісі при дебриці, при студельній водиці. Ки.

Дрігави́ця, -ці, дрігва́, -ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Лубен. у. Там і вівці сиш, як дрігва, аж шкура ходором ходе. Лубен. у.

Заступе́ць, -пця́, м. 1) Ум. отъ заступ. 2) мн. Родъ узора для вышивки сорочки. КС. 1893. V. 278.

Крижатий Cм. крижастий.

Наве́рнений, -а, -е. 1) Обращенный, повороченный. 2) Наваленый. Прийшов, аж там змій камнем навернений. Рудч. Ск. І. 86. 3) Обращенный (въ вѣру). Баба також, як і вона, відьма, а дочка ше не навернена. Мнж. 138.

Надега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. — иглу́. Вдѣвать, вдѣть нитку въ игольное ушко. Вх. Зн. 39.

Підглядати, -да́ю, -єш сов. в. підглядіти, -джу, -диш,, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. От баба вибіра пиріжки та на столі кладе, щоб прохолонули, а лисичка підгляділа та за пиріг. Рудч. Ск. II. 6. Все ходив за ним та підглядав. Драг. 42.

Туз, -за, м. Тузъ, карта съ однимъ очкомъ. КС. 1887. VI. 403. Той тузами обирає свата в його хаті. Шевч.