Гнап, -па, м. Мастеръ, изготовляющій сіряки и опанчі.
Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Занепав од ран наш батько. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити.
Кепкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Смѣяться надъ кѣмъ, насмѣхаться. Кепкують з його, як із блазня, та тілько за боки беруться. Ой косить хазяїн зелену діброву, аж піт з його лиця ллється, а чумак під возом сидить в холодочку та з хазяїна кепкує, сміється. 2) Пренебрегать. Въ такомъ значеніи слово это находится въ одной пословицѣ, по всѣмъ признакамъ фальсифицированной, появившейся сперва въ «Ужинку» М. Г(атцука), а затѣмъ перепечатанной Номисомъ: Пани правдою кепкують, про теж у світі панують.
Майбу́ть нар. = мабуть. У нас ще до якої пори не видко сарани, але вже близько, хутко майбуть добереться і до нас.
Обування, -ня, с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ум. обуваннячко.
Порозсерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Разсердиться (о многихъ).
Ряхтіти, -хчу, -тиш, гл. Блестѣть, сверкать. Як золото ряхтить. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі пишними рядами та ряхтять мов пав'яне піря на сонці.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Стилий, -а, -е. Холодный, остывшій, мертвый. Употр. какъ бранное слово. Хоч не кличу, все чує: нехай стилий ночує. до сти́лої ма́ми. Чортъ знаетъ сколько! А на школі горобців до стилої мами.
Уперек нар. Поперекъ. Було вчити, як уперек подушечки лежало, а вже вподовж!...
