Допіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допекти́, -чу́, -че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов'їха. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен.
Жба́нячий, -а, -е. = жбановий.
Жовтозеле́ний, -а, -е. Желтозеленый.
Несамовитий, -а, -е. 1) Изступленный, санъ не свой. Зробився Турн несамовитий, ярився, лютував неситий.
2) Въ приложеніи къ человѣческимъ дѣйствіямъ, кромѣ прямого значенія, значитъ еще: въ высшей степени сильный. Несамовитий регіт несеться вулицею.
Підкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. підкоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із-між города та підкотився під ворота. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький.
Понаплітати, -та́ю, -єш, гл. Наплесть (во множествѣ).
Православний, -а, -е. Православный. Вірному православному християнству миром мир.
Річище, -ща, с. Русло, прежнее русло рѣки.
Розбенкетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Разгуляться, давать пиры.
Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі.
