Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиль-тиль

Тиль-тиль, нар. Чуть-чуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛЬ-ТИЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛЬ-ТИЛЬ"
Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Чуб. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого. Мет. 23.
Ганиж, -жу = ганус Вх. Пч. II. 34.
За́злість, -лости, ж. Вражда, ненависть. за́злість на ко́го ма́ти. Враждовать съ кѣмъ, ненавидѣть кого. Желех.
Перевішати Cм. перевішувати.
Пожлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить (во множествѣ).
Покіс, -ко́су, м. Покосъ. Косарики косять, а вдівочка похожає, дрібними сльозами покоси поливає. Мет. 315.
Поржавіти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Увічливо нар. Вѣжливо, привѣтливо, любезно, предупредительно.
Український, -а, -е. Украинскій. Народ наги український спокон-віку в хліборобстві кохався. К. Хм. 7. Як іде український козак, то й корчму минає. АД. II. 25. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв. 21. Шекпірови твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. куліш. Збірники українських пісень. Левиц. Пов. 153. Українська література.
Хіснувати, -ся, -ную, -ся, -єш, -ся, гл. Пользоваться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛЬ-ТИЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.