Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиль-тиль

Тиль-тиль, нар. Чуть-чуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛЬ-ТИЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛЬ-ТИЛЬ"
Бічечок Cм. бічок.
Гру́з, -зу, м. Битый кирпичъ, щебень. Оклипцював її (хату), грузом набив. Г. Барв. 53.
Ґоспода́рський, -а, -е = Господарський. Жид з гиндлю жиє. Він до ґосподарської роботи це вдалий. ЕЗ. V. 200.
Зарика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Зарычать. І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали. К. Псал. 51.
Кріселко, -ка и крісельце, -ця, с. Ум. отъ крісло.
Кухарчук, -ка, м. = кухарча.
Орішець, -шця, м. = орішок 3. Вх. Уг. 256.
Полузка, -ки, ж. Низка (коралловъ и пр.). Вх. Зн. 52.
Стовпок, -пка, м. = сворінь 2. МУЕ. ІІІ. 24.
Умилостивити, -влю, -виш, гл. Умилостивить, сдѣлать милостивымъ. Щоб його як-небудь умилостивити, вклонився йому. Стор. I. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛЬ-ТИЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.