Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тило

Тило, -ла́, с. Задняя часть чего, тылъ; хребетъ, спина. Вх. Зн. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛО"
Бацькун, -на, м. Прозвище бѣлорусса. Ном. № 743.
Дівока, -ки, ж. Раст. Cephalanthera bifolia. Лв. 97.
Запу́татися, -таюся, -єшся, гл. = заплутатися.
Лабзючка, -ки, ж. Женщина-попрошайка.
Німецький, -а, -е. Нѣмецкій. А тут є якась німецька штука. Рудч. Ск. II. 150.
Підростяк, -ка, м. = підсвинок. Вх. Лем. 449.
Попереиначувати, -чую, -єш, гл. = попереинакшувати.
Поцвірінькати, -каю, -єш, гл. Почирикать.
Розрабувати, -бую, -єш, гл. Разграбить.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.