Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиркання

Тиркання, -ня, с. 1) Произнесеніе звуковъ: трр.... Трррр!.... роздалося голосне й високе тиркання вподовш улиці.... Чимала валка парубків показалася. Мир. Пов. І. 148. 2) Названіе дѣйствія отъ тиркати 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРКАННЯ"
Двої́тися, -ю́ся, -ї́шся, гл. Раздваиваться. Зміевск. у.
До-чми́ги нар. = до-шмиги. Тобі там буде не до-чмиги. Котл. Ен. ІІІ. 17.
Іванок, -нка, м. 1) Раст. Hypericum perforatum. Вх. Пч. І. 10. 2) пт. = водомороз. Вх. Пч. II. 8.
Калний, -а, -е. = кальний. Пізнають хлопці і в калній сорочці. Ном. № 11245. Треба їм десь через дуже калну балку їхати. Мнж. 121.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Попідковузати, -вую, -єш, гл. Подковать (во множествѣ).
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). Ном. № 141, стр. 295. 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Шевч. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш? Грин. III. 234.
Угнати, -на́ю, -єш, гл. = вугнати. Вх. Зн. 73.
Уторник, -ка, м. = утірник. Вх. Зн. 74.
Фараґів, ґова, м. Топоръ. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИРКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.