Перейти до вмісту
Словник Грінченка

тирлиґач

Тирлиґач, -ча, м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ. О. 1861. X. Св. 60.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 262.