Батожити, -жу, -жиш, гл. Бить кнутомъ.
Близно, -на, с. = блезно.
Голоморожжя, -жя, с. = голомороззя. Збіжє вимолочують звичайно в-осени на голоморожю.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. III. 41).
Зімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зимовать. Діти, діти! добре з вами вліті, а зімувати то горювати. — зіму. Проводить зиму. Де ж ти, хмелю, зіму зімував ? 2) Содержать зимой. Ой прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде.
Зона, -ни, ж. = зана.
Лан, -ну, м.
1) Мѣра пахатной земли отъ 10 до 30 десятинъ приблизительно. Дарує тобі два лани жита.
2) Поле, нива. Ходім на лан жито жати. Тихесенько вітер віє, степи-лани мріють. сонце на лану. Солнце на горизонтѣ, на заходѣ. Вже сонечко на лану, я додому полину. Ум. лано́к.
Наштурити, -рю, -риш, гл. = нащурити.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки.
Хлівчик, -ка, хлівчичок, -чка, м. Ум. отъ хлів.
