Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тикати

Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл. 1) Тыкать, втыкать. 2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче. Шевч. 3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. Ном. То це він на батька тикав? Левиц. Пов. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИКАТИ"
Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.
Багрій, -рія, м. Названіе сѣробураго вола. Шейк.
Залі́м И Зало́м, -ло́му, м. 1) Изгибъ, кривизна. 2) Поворотъ (рѣки, дороги). Черк. у. Мнж. 180. З) Переломъ. 4) Карнизъ. 5) = заве́ртка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, — ми й лишили. Черниг. у. 6) Залом. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ лежитъ буреломь. Корови і воли пасуть... у за́ломах — лісах, де лежить поламане дерево. Шух. І. 211.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Пристін, -ну, м. Отвѣсный берегъ рѣки. Харьк.
Скінчання, -ня, с. Окончаніе. Скажу на скінчання.... О. 1862. II. 58.
Скружляти, -ля́ю, -єш, гл. = скругляти.  
Хамородь, -ді, ж. Тѣнь, темнота, темное мѣсто. Вх. Зн. 76. Cм. химородь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.