Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тинина

Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИНИНА"
Де́ся нар. Гдѣ ни, откуда ни. Деся взялася да із моря синя хвиля. Мет. 101.
Кам нар. Чѣмъ. Угорек. Желех. Вх. Зн. 23.
Незвичайний, -а, -е. 1) Необыкновенный, необычайный, необычный. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4. Тільки вип'є що незвичайне — то й знову хвороба. 2) Невѣжливый, неприличный. А за рід їх хто тут скаже незвичайне слово? Мкр. Н.
Озимовий, -а, -е. = озимий. Повів женців долом-долиною до теї пшениці до озимової. АД. І. 81.
Понасквернювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ, о многихъ). Понасквернювали коло порога, що гидко й до хати доступити. Лебед. у.
Порозглажувати, -жую, -єш, гл. Разгладить (во множествѣ).
Пошмалити, -лю, -лиш, гл. = посмалити.
Привал, -лу, м. Выступъ скалы. Желех. Сіли собі на привалу, люльки закурили. Гол. І. 160.
Сире́ць, -рцю́, м. 1) Ум. отъ сир. Шух. І. 203. Сирцем присипають, в масличко вмочають. Мет. 163. 2) Невыжженный кирпичъ. Екатерин. г.
Цицак, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. I. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.