Застеля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. застели́тися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) = застилатися, заслатися. 2) — ша́лею, ху́сткою. Надѣть на плечи шаль, платокъ. Люборацька вже і шалею застелилась. 3) Начать дуть (о вѣтрѣ)? Та він (вітер) зранку застелився був он-який, а тепер — сказано, така тиша, що й Господи!
Катерга, -ги, ж. = каторга. Мучився 54 годи в турецькій катерзі.
Перетаскати Cм. перетаскувати.
Півголосом нар. Въ полголоса.
Свіжити, -жу, -жи́ш, гл. Освѣжать. Роса.... свіжить світ Божий.
Споводувати, -ду́ю, -єш, гл. Вызвать, послужить причиной,
Сюд нар. = сюда. Я сюд-туд, — нема коня. Не сюд, не туд, не сяк, не так.
Тяти, тну, тнеш, гл.
1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти.
2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні?
3) Кусать, жалить. Тяли комарі.
4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть.
Удиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. удертися и удра́тися, удеруся, -решся, гл. Врываться, ворваться, вторгаться, вторгнуться.
Черчиковий, -а, -е. Красный. Ногавиці на ньому черчикові, як той жар.