Баночка, -ки, ж.
1) Ум. отъ банка.
2) То же что и банка 1, 1 гульденъ въ тѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ велика банка = 10 гульд.
Бетлах, -ха
Глумувати, -му́ю, -єш, гл. Издѣваться. Голови на шаблі здіймали, довго глумували. Вона з мене глумує, сміється.
Годитися 2, -джуся, -дишся, гл. О погодѣ: проясняться. От вже на дворі стало годиться.
Ле́да нескл. Всякій, кто-бы ни, что-бы ни (въ презрительномъ смыслѣ). леда-хто (леда-кого́, леда-кому)... Всякій, первый попавшійся. ле́да-що (ле́да-чого́)... Всякій пустякъ, всякая бездѣлица. ле́да-як. Какъ-нибудь, лишь-бы какъ, плохо. ле́да-біда. Негодяй, плохой человѣкъ. Шкода мене молодої, шкода мого стану, та як я ся леда-біді у руки достану.
Очедирини, -рин, ж. мн. = похрестини.
Порон, -на́, м. Паромъ. Коби човен, порон та весельце, пробував бим в тебе вечер, серце.
Роскуйдувати, -дую, -єш, сов. в. роскуйдати, -даю, -єш и роскуйдити, -джу, -диш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Мене змиють дрібні дощі, а розчешуть густі терни, а висушить ясне сонце, а роскуйдить буйний вітер. Хведір пізно вернувся додому, роскуйданий, без шапка.
Харапудитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Пугаться. Що стане царевич до баби під'їжжати, то кінь так харапудиться: хропе та сопе, ніздрями паше.
2) Хорохориться, противиться. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче.
Щибати, -ба́ю, -єш, гл. = лоптати.
