Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла.
Гнузда, -ди, ж. Чаще употребляется Ум.: гнуздечка. Взяла коня за гнуздечку. Части: вудила — удила, одинъ конецъ которыхъ имѣетъ баранчик, которымъ и зацѣпляется за кільце; ремень поверхъ морды внизу — нахрапник, вверху налобник, застегивающійся подъ шеей — підбородник.
Жити́на, -ни, ж. 1) Ржаной стебель. Бач, житина як добра очеретина. 2) Ржаное зерно. В'язь на огірках завбільшки з житину. Запорошив око житиною.
Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів'ю́ся, -єшся, гл. 1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. 19. 2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Баба звивалась миттю всюди. 3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. Звилась стріла нижче хмари. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. 60. Над хатами звивавсь угору дим.
Кучерявити, -влю, -виш, гл. Завивать, дѣлать кудрявымъ.
Обчорнити, -ню́, -ни́ш, гл. Очернить.
Піддаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся.
Простягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. простягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Протягиваться, протянуться. Простяглась та й лежить. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага.
2) Только сов. в. Направиться. Василь.... простягся на музики під верби.
Розвертися, -рнуся, -нешся, гл. = розвернутися.
Смарагд, -ду, м. Изумрудъ.
