Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тирити

Тирити, -рю, -риш, гл. 1) Совать, всучить. В'ється коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки. Левиц. І. 147. 2) Волочить, тащить. Вовк овечку тирить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРИТИ"
Барабанський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барабану. Употребл., кажется, только какъ брань въ выраженіи: шкура барабанська — потаскуха, публичная женщина и вообще скверная женщина.
Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл. 1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Ном. № 309. Вилітали запорожці на лан жито жати. Шевч. 61. 2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку. Грин. II. 20.
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы. Александровск. у. (Стрижевск).
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Напоруди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Научить, наставить. Мнж. 186.
Особа, -би, ж. 1) Особа, лицо. 2) Лицо св. Троицы. К. Гр. 81.
Позустрівати, -ва́ю, -єш, гл. = позострівати.
Прикидати, -даю, -єш, гл. Набросать сверху надъ чѣмъ. Закопає було добре в ямі та хащем прикидає. КС. 1884. VIII. 720.
Прителіпатися, -паюся, -єшся, гл. Приплестись, притащиться. Ну чого ти сюди прителіпалась? Харьк. у.
Роз'яряти, -ря́ю, -єш, сов. в. роз'яри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Разъярять, разъярить. І роз'ярив дружину злую побить Енеєвих прочан. Котл. Ен. 2) Разжигать, разжечь. В його душі Вожу искру Господь роз'яряє. Гол. III. 259.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.