Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тира

Тира, -ри, ж. То-же, что и котець 1, но большихъ размѣровъ. Браун. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРА"
Барже нар. Сравн. ст. отъ барзо. Вх. Лем. 390.
Злущити Cм. злущувати.
Конопляр, -ра, м. и конопля́рка, -ки, ж. = конопельник. Вх. Уг. 246.
Навспра́вжки, навспра́жки, навспра́жнє, нар. Дѣйствительно, подлинно, въ самомъ дѣлѣ. Сестру Дідона мала Ганну, навсправжки дівку хоч куди. Котл. Ен. І. 19.
Начіплювати, -плюю, -єш, сов. в. начепити, -плю́, -пиш, гл. Напѣплять, нацѣпить, навѣшивать, навѣсить. І начепила ланцюжок. Котл. Ен. Да й зробимо, братця, півтораста ми возів, да начепим, начепим півтораста ми ярем. КС. 1882. IX. 415.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну. Котл. Ен. V. 44.
Поурмлений, -а, -е. Тронутый скотиной при пастьбѣ, съѣденный сверху (о травѣ). Сильніші вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко, зривають тільки вершки з трави так, що ззаду, котрі вівці слабіші, а паче ягнятка, не можуть пастися, бо поурмленої трави вівця не їстиме. О. 1862. V. Кух. 33.
Рівночасність, -ности, ж. Одновременность. Желех.
Спотикачі нар. Спотыкаясь.
Цвічити, -чу, -чиш, гл. Школить, обучать. Хто ся лічить, тот біда цвічить. Ном. № 8340.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.