Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тилок

Тилок, -лка́, тило́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ тил. 2) Задняя часть обуви, задникъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛОК"
Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.
Вонечник, -ка, м. Раст. Salvia glutinosa. Лв. 101.
Досто́ятися, -юся, -їшся, гл. Достояться. Достоялася з кумою, що вже й корова з череди прийшла. Черниг. у.
Дудо́к, -дка́, м. = одуд. Вх. Пч. 15. Який дудок — такий чубок. Ном. № 7110.
Залінува́тися, -ну́́юся, -єшся, гл. Залѣниться.
Нора, -ри, ж. 1) Нора. 2) Жив. Hypudaens glareolus. Шух. І. 22. Cм. нориця 2. Ум. нірка. Ув. нороха. Мнж. 69.
Обсмажувати, -жую, -єш, сов. в. обсмажити, -жу, -жиш, гл. Обжаривать, обжарить.
Полька, -ки, ж. 1) Полька. Ой ти руський, а я полька. Чуб. V. 1163. 2) Танецъ: полька. Левиц. Пов. 240. 3) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Поцюкати, -каю, -єш, гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний. ХС. II. 196.
Хвицливий, -а, -е. = брикливий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.