Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тилок

Тилок, -лка́, тило́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ тил. 2) Задняя часть обуви, задникъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛОК"
Відлеглий, -а, -е. Отстоящій; отдаленный.
Відхаювати, -хаюю, -єш, сов. в. відхаяти, -хаю, -єш, гл. Отхаживать, отходить, спасти отъ смерти. Царь мусив прохати у Мазепи на дванадцят день згоди, поки відхаяв Палія. ЗОЮР. І. 116. Мати відхаяла сю бідолашну жінку. К. МБ. X. 19.
Дви́гіт, -готу, м. Сотрясеніе, дрожаніе. Як пустив батько млин; та як нахопився вихор, та як загуркотить, заторохтить усе; а двигіт такий, що насилу на ногах устоїш. Левиц. І.
Дурни́ця, -ці, ж. 1) Пустяки, вздоръ. Він дума, що дурниця се. Се дурниця, що мара сниться, а перехрестись та певно й спи. Ном. № 5155. А чоловік дивиться на жидівську щирість, що вони так просять, укинув тії дурниці у голову, про усе забувся, сидить собі та мед горілку попиває. Рудч. Ск. II. 130. 2) Глупый или нехорошій поступокъ. Не хапайсь дурниці, — не будеш сидів у темниці. Ном. № 7068. Чоловіка вік любила, не неслась в дурницю. Мкр. Н. 35. Ой Грицю, Грицю, Грицю, не вдавайся у дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й матінка не порадить. Чуб. V. 1118. 3) Даровщинка. дурни́цею, дурни́чками, на дурни́цю. На даровщинку, даромъ. Що перш дурницею доставалось, то тепер або випросити треба, або купити. Котл. Н. П. 348. Йому б усе дурничками. Ном. № 4632. Ізвик на дурницю. Ном. № 4631. 4) Раст. Vaccinium Myrtillus. ЗЮЗО. І. 740. Ум. дурни́чка. дурни́чки (какъ нарѣчіе). 1. Попусту, безъ дѣла. Наймити вештались у дворі, одникували од роботи, все длялись дурнички, а воли дурнички, стояли в загороді. Левиц. ПЙО. II. 221. 2. Даромъ. Наїдяться, нап'ються дурнички. КС. 1883. XІ. 505.
Звика́ння, -ня, с. Привыканіе.
Колотовця, -ці, ж. Раст. Galium aparine. Вх. Уг. 246.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. ЗОЮР. II. 102. Дірявого мішка не наситиш. Ном. № 4754. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. Грин. III. 104. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили. Котл. Ен.
Письмацький, -а, -е. 1) Принадлежащій грамотею. 2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять. К. МБ. II. 119.
Хишки, -шок, ж. = хихички. Хишками-смішками одбувсь. Черк. у.
Хорота, -ти, ж. = хворота. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.