Баба́хати, -хаю, -єш и баба́хкати, -каю, -єш, одн. баба́хнути, -ну, -неш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Жада́тися, -дає́ться, гл. безл. Желаться. Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось.
Замаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Замахать. 2) — п'я́тами. Побѣжать. Грицько... уже п'ятами замахав, тільки видно.
Муля́рський, -а, -е. Каменщицкій.
Напога́нити Cм. напоганювати.
Насвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Вдоволь посвѣтить. Тобі, місяцю, насвіти́тися, мені по світу надивитися.
Несподіваний, -а, -е. Неожиданный; нечаянный. Несподіване лихо.
Обзирати, -ра́ю, -єш, гл. Осматривать. Вони обзирають її з усіх боків.
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ.
Примітка, -ки, ж. 1) = приміта. У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, — коли червоно — буде вітер. 2) у примітку бути. а) Быть замѣтнымъ. Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісці і не в примітку. б) Быть знакомымъ. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий. 3) = намітка.