Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тимфа

Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати. Котл. Ен. V. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИМФА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИМФА"
Бляшка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бляха. 2) Головной уборъ невѣсты. Kolb. І. 43.
В'юк, -ка, м. Вьюкъ. Іде троє, а під ними по одному коню під в'юками. ЗОЮР. І. 157.
Гледіти, -джу, -диш, гл. = глядіти.
Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині. Грин. ІІІ. 415.
Загморозди́ти, -джу́, -диш, гл. Глубоко воткнуть въ землю.
Зміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. зміститися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Добре ся пестити, коли ся є де змістити. Ном. № 1399. То б не змістилися на землі люде, як би не вмірали. Н. Вол. у. Таке й у голові не зміщаєшся, а не то, щоб його одним словом вимовити. Св. Л. 300.
Казюка, -ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змѣя. Ум. казючка.
Околеція, -ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц.
Псальма, -ми, ж. 1) = псалом. Псалтирня псальма. К. ХП. 58. 2) Духовная пѣснь. Пан отець тихенько собі сидить та думає.... а то псальми співає — так хороше, Господи! МВ. І. 18.  
Червоноверхий, -а, -е. Съ краснымъ вершкомъ. Шапки червоноверхі. Морд. Он. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИМФА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.