Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тибель

Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. І. 220.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИБЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИБЕЛЬ"
Гробови́й, -а́, -е́. Могильный, гробовой. Треба бідувати до гробової дошки. Ном. № 2436.
Дев'ятна́дцять, -тьо́х, чис. Девятнадцать.
Ди́мно нар. Дымно. Не топила, не курила, — по сінечках димно. Мет. 16.
Заходжуватыся 2, -джуюся, -єшся с. в. заходы́тыся, -джуся, -дышся,, гл. Приниматься, приняться за что, затѣять что. Та й заходився хорошенько Мъясце пидь дубомъ умынать. Гліб. Губы та опеньочкы — заходывсь старый коло ненечкы. Ном. Жилка заходылась — наварыла галушокъ. Рудч. Заходивсь коло неї з батогом. Г. Барв. 322.
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Перегній, -гно́ю, м. Поле, удобренное навозомъ. На перегною — згноєній землі і роблять сіно два рази до року. Шух. І. 170.
Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат. Кв. II. 118.
Саджений, -а, -е. Осыпанный (драгоцѣнными камнями). Келеп, саджений изумрудами. К. Бай. 21.
Сокотіти, -кочу, -тиш, гл. = сокотати.
Цицечка, -ки, ж. Ум. отъ цицька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИБЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.