Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гниль

Гниль, -лі, ж. Гниль. К. Іов. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНИЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНИЛЬ"
Барнявий, -а, -е. = барнавий. Вх. Лем. 390.
Біларапський, -а, -е. Употребл. въ думѣ для обозначенія какой то вѣроятно фантастической земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три части розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло. АД. І. 177.
Відмикувати, -кую, -єш, гл.від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи. Левиц. ПЙО. ІІ. 171 (видання 3-тє, 1905, а в другому виданні (221) — помилка).
Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Ном. № 7128. Гукнув: здоров, дядьку! Рудч. Ск. II. 80. Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. Шевч. 450.
Двіцалі́вка, -ки, ж. Доска въ два дюйма толщиной. МУЕ. ІІІ. 29.
Зерна́тий, -а, -е. = зернистий. Аф. 453.
П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. І. 174.
Рахман, -на, м. 1) По народному повѣрью: житель миѳической мѣстности, праведный христіанинъ. Чуб. І. 220. III. 29. Kolb. І. 198 — 200. 2) Нищій. Потирахман плохий, поки собаки не обступлять. Ном. № 4224.
Сортувати, -ту́ю, -єш, гл. Сортировать.
Студений, -а, -е. Холодный, студеный. Ном. № 13735. Налетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Чуб. V. 325., Ум. студене́нький. Вітер студененький. Лукаш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНИЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.