Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ.
Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл.
1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Кривда людськая боком вилазить. Кричить, аж з шкури вилазить. Не так скоро лихо вилке, як улізе.
2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Виліз дружба на липу.
3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
Дерни́ця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити.
Зарі́док, -дку, м. = за́рід.
Збайду́жіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться равнодушнымъ. Климкович.
Непогодний, -а, -е. Ненастный.
Пінити, -ню, -ниш, гл. Пѣниться. Вода так і шумить, хвилями аж пінить.
Пошкромадити, -джу, -диш, гл. = поскромадити.
Скривити, -влю, -виш, гл. Покривить, искривить, согнуть. Не поможе бабі кадило, коли бабу скривило.
Тувальня, -ні, ж. Полотенце.
