Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гниль

Гниль, -лі, ж. Гниль. К. Іов. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНИЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНИЛЬ"
Відгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. І. 118.
Відступний, -а, -е. Отступной.
Доре́чі нар. Кстати.
Керсетка, -ки, ж. Верхняя женская одежда безъ рукавовъ.
На-трапку, нар. Гдѣ ни попало, гдѣ найдешь.
Переяйка, -ки, ж. Перегородка. Вх. Лем. 448.
Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.
Трунов, -нви, ж. = трунва. Вх. Зн. 71.
Худобиця, -ці, ж. Скотинка. Угор.
Шпичка, -ки, ж. 1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала. Чуб. III. 230. 3) Заноза.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНИЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.