Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнилий

Гнилий, -а, -е. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. І. 124. 2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма. О. 1861. І. 322. 3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб. І. 10. Cм. гнилуша. 4) Гниле слово. Скверная брань.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНИЛИЙ"
Бебуля, -лі, ж. Толстая синяя бумага, въ которую заворачиваютъ сахаръ. Мил. М. 99. Cм. бібула.
Відлипати, -па́ю, -єш, сов. в. відлипнути, -ну, -неш, гл. Отставать, отстать, отклеиваться, отклеиться.
Глибшати, -шаю, -єш, гл. Становиться глубже. Печеря ніби глибшала, темніла, чорніла. Левиц. І. 450.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка. Подольск. г.
Ли́нути 1, -ну, -неш, гл. 1) Летѣть. Линув сокіл з України. Мет. 376. Ангел линув, сльозу уронив. Чуб. III. 305. 2) Стремиться. А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну. Шевч. 403.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Намисти́на, -ни, ж. Одно зерно мониста. Ум. намистинка, намисти́ночка.
Посміховисько, -ка, с. = посміховище. Гн. І. 115.
Розмекетатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розмекетатися.
Сватуньо, -ня, м. ласк. отъ сват.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.