Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнівати

Гнівати, -ваю, -єш, гл. 1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати. Чуб. V. 384. 2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година. Чуб. V. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВАТИ"
Захиме́рити, -рю, -риш, гл. Закапризничать.
Зачерви́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться червями.
Краколь, -кля, м. = скраколь. Желех.
Пасердя, -дя, с. Сердцевина дерева. Мнж. 188.
Писарство, -ва, с. Должность писаря, канцеляриста, секретаря. Мир. Пов. II. 44. Сам (Хмельницький) у Суботові сидів, а туди їздив на писарство. ЗОЮР. І. 167.
Повиморювати, -рюю, -єш, гл. Измучить, истомить (многихъ). Повиморював нас пан добре, поки діждались грошей. Харьк. у.
Приставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приставити, -влю, -виш, гл. 1) Приставлять, приставить, поставить. Пристав драбину до стіни. Затопила піч, приставила окропи. Рудч. Ск. II. 59. 2) Доставлять, доставить. ЗОЮР. II. 56. Приставив Остап хліб від свого пана. Г. Барв. 24. 3) Приставлять, приставить къ дѣлу. Хто ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять. Мил. 188.
Спинка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Стуманитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться туманомъ.
Щедлик, -ка, м. пт. Fringilla serinus. Вх. Пч. II. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.