Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Останній шаг витрушує шинкарці.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно.
3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу.
Головиця, -ці, ж. 1) = голова. Буду драти паси од ніг до головиці. Молодії молодиці, завивайте головищ. 2) = дівич-вечір. 3) Головиця. Родникъ. Була там керниця-головиця — нора, якою з землі вода іде. 4) = головатиця.
Зачепи́ти, -ся. Cм. зачіпати, -ся.
Змикнути, -ну́, -не́ш, гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь.
Передумувати, -мую, -єш, сов. в. передумати, -маю, -єш, гл. Передумывать, передумать. Яких думок не передумала московка. Попроси, щоб дав він вільготи... щоб передумати мені, що в мене дома є.
Печіння, -ня, с. = печиво.
Писачка, -ки, ж.
1) Ум. отъ писака. Писала писачка, читає собачка.
2) Заостренная палочка для расписыванія подошвы узорами.
Повтверяти, -ря́ю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Входить Семен до комори, — повтверані скрині.
Провередувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокапризничать, прихотничать извѣстное врамя.
Хімлушечка, -ки, ж. Ум. отъ хімлушка.
