Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глузовник

Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗОВНИК"
Боярство, -ва, с. Боярство, бояре. Греб. 328.
Відлазити, -жу, -зиш, сов. в. відлізти, -лізу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Засвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Поссориться.
Згусти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Сгустить. Як сир згустив, упорав, приспособив. К. Іов. 22.
Ля́пас, -са, м. Пощечина, шлепокъ. Ляпаса у пику дати. Ном. № 3853. Дали по заду ляпаса. ляпаса злапати, ззісти. Получить пощечину.
Перкаль, -лю, м. Коленкоръ.
Пороздавати, -даю́, -єш, гл. Раздать (во множествѣ). Як померли сини, так вони всю одежу їхню пороздавали за царство душі. Харьк. у.
Росхитати, -ся. Cм. росхитувати, -ся.
Скорохвацький, -а, -е. Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути. Кв.
Травина, -ни, ж. Стебель травы, травинка. Левиц. Пов. 357. Ум. травинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУЗОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.