Відходити 2, -джу, -диш, гл.
1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє.
2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки.
3) Вылѣчить. Вона тобі відходить твою слабість. Яка вродила, та й одходила.
Незабарний, -а, -е. 1) Не медлительный, скорый.
2) Не требующій много времени. У такі дні незабарна служба (в церкві).
Нічогенький, -а, -е. Посредственный.
Прикидливий, -а, -е. — до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Узяв жінку... до роботи не прикидливую.
Ромпасовий, -а, -е. О сапогѣ: съ двойной подошвой.
Скудлити, -длю, -лиш, гл. Взъерошить.
Спрозорити, -рю, -риш, гл. Сглазить. Жінки і дівчата носять застромлену у пазуху голку, щоб хто не спрозорив. Ой немає, дідусеньку, (курчат), да вже і не буде: як вигнала на двір пасти, спрозорили люде.
Тил, -лу, м.
1) Задняя часть, сторона чего нибудь.
2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. Ум. тило́к, тило́чок.
Упокоїти, -ся. Cм. упокоювати, -ся.
Хрякотиннн, -ня, с. = хряки.
