Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо.
Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Яка там свита — дрантя саме. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує.
Дрібняки́, -ків, м. мн. Мелкія деньги.
За́пис, -су, м. Запись. На останці не стало шкури на запис (грішників записувати) і почали ті два чорти зубами ростягати тую шкуру.
Кульбастий, -а, -е. Горбатый; загнутый. кульбастий дзюбок. Загнутый клювъ.
Несконченний, -а, -е. = нескінченний.
Передвік, -ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку.
Підсинювати, -нюю, -єш, сов. в. підсинити, -ню́, -ниш, гл. Подсинивать, подсинить. Десь ти, козачко, синьки купила, що ти собі очі підсинила.
Скришити, -шу, -шеш, гл. Искрошить. На капусту скришу.
Чудняй, -няя, м. Чудакъ.
