Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Он ба де він ходе, а тут його шукають! Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь!
Белей, -лея, м.
1) Личинка майскаго жука. Cм. бедрак.
2) Пентюхъ; болванъ.
Лавка, -ки, ж.
1) Ум. отъ лава.
2) Доска въ ткацкомъ станкѣ, на которой сидить ткачиха.
3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, то-же, что и стілець (Cм.)
4) Одинъ изъ двухъ гладкихъ продолговатыхъ кусочковъ дерева, находящихся внутри лавчастого замка (Cм.), посредствомъ которыхъ происходить замыканіе.
5) мн. лавки. Длинный рубанокъ. 249.
6) Лавка (торговая), — заимств. изъ великорусскаго. Міщане, що лавки в місті тримали, а тепер чи й лавки у хаті є (т. е. обѣднѣли).
На́росля, -лі, ж. Наростъ вокругъ ствола дерева.
Озвіз, -во́зу, м. = узвіз.
Погарикати, -каю, -єш, гл. Поворчать. Погарикай там, погарикай, — ось я тебе.
Розбазікатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться, разговориться. Перше сидів смутний, а далі як розбазікався, то аж нудно стало.
Упинити, -ся. Cм. упиняти, -ся.
Чатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Чатували козаченьки у зеленім гаю. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою. Чатуємо на всі чотирі вітри, по всіх могилах верховинах в полі горять сторожові огні, фиґури.
2) Подстерегать. В кущах чатують на звірину. На бесурмен у полі чатували.
3) Поджидать, выжидать. Буде чатувати, доки вкраде. Легіні зроблять дорогу від церкви та чатують, як яка дівка приходить.
Шпачок, -чка, м. Ум. отъ шпак.
