Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мозчити

Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЗЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЗЧИТИ"
Жерсть, -ти, ж. Жесть.
Крижняк, -ка, м. = крижень. КС. 1887. VI. 458.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Намасти́р, -ра, м. Манастирь.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Півголосом нар. Въ полголоса. Желех.
Позацьковувати, -вую, -єш, гл. Затравить собаками (многихъ). Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували. Богодух. у.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ. Лохв. у.
Розімкнути, -ся. Cм. розмикати, -ся.
Смолівка, -ки, ж. Сосновая лучина. Вх. Лем. 467.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЗЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.