Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

молотити

Молоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Молотить. Прийшов брат до брата кликать молотити: «Не здужаю, брате, ціпа піднімати». Чуб. V. 364. 2) Колотить, бить кого. Губи та опенечки, — заходився старий коло ненечки: як став молотить, так аж пірря летить. Ном. № 3988.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОТИТИ"
Ватерка, -ки, ж. Ум. отъ ватра.
Догада́тися Cм. Догадуватися.
Допрі́ти Cм. допрівати.
Задиви́тися Cм. задивлятися.
Карбас, -су, м. Большая весельная лодка для прибрежнаго плаванія въ морѣ. Левч.
Надзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Назвониться.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Приспівати I Cм. приспівувати.
Сиження, -ня, с. = сидження. За сиження нема їження. Ном. № 8115.
Штанина, -ни, ж. Одна калоша брюкъ. Ой піду я до млина, а у млині новина, роздер мельник штанину. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.