Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

молоди

Мо́лоди и молоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Мнж. 185. Молоди встають, а Бог дощу має. Ном. № 568. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДИ"
Ботвина, -ни, ж. Свекловичные листья. Ой через тин да в манастир стежечка в ботвину. Н. п. Нарвала ботвини свині. Черниг. у.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Охмолостатися, -таюся, -єшся, гл. Привыкнуть, обойтить. Лубен. у.
Прачечка, -ки, ж. Ум. отъ прачка.
Пригніток, -тка, м. 1) Прессъ. 2) Угнетенный человѣкъ.
Сяти, -сяю, -єш, гл. Сіять. Мечем своїм як блискавкою сяє. Макс. (1849). 85. Пішло військо, короговки сяють. Чуб. V. 504. Місяць високо, зіроньки сяють. Шевч.
Теплиня, -ні, ж. = теплінь. Н. Вол. у. Повиходили обидва сусіди у садок, бач, на теплиню. Чуб. II. 658.
Тернослива, -ви, ж. = тернослив. Анн. 275. Ум. терно́сливка, терно́сливочка.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.
Тупорилий, -а, -е. Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЛОДИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.