Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

молитвувати

Молитвува́ти, -вую, -єш, гл. = молитвати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛИТВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛИТВУВАТИ"
Бідолага, -ги, об. = бідолаха. Драг. 212. Грин. II. 169. Побила його бідо лагу. Чуб. І. 254.
Відлигти, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.
Ігронько, -ка, м. Музыкантъ. Приїхали подоляне з подолу, ой привезли свої ігроньки з собою; ой загадали хорошенько іграти. Мет. 161.
Нестаток, -тку и -тка, м. 1) Нужда, недостатокъ. Прийшов нестаток — випив остаток. Чуб. І. 233. 2) = нестатечний. Дала матка за нестатка, та й навіки-м пропала. Грин. III. 323.
Пав'Яний, -а, -е. = павовий. Гол. Од. 73. Звіяли вінець, вінець пав'яний, звіяли його в тихий Дунаєць. Чуб. III. 302.
Полонка, -ки, ж. = ополонка. Сам же я ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Приоружувати, -жую, -єш, сов. в. приору́жити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Іван зовсім приоружений. О. 1861. XI. Кух. 7.
Смішно нар. Смѣшно. Хоч смішно, аби затишно. Ном. № 12695.
Спанілий, -а, -е. Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України. К. Досв. 2
Христосатися, -саюся, -єшся, гл. Христосоваться. Дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись. Мир. Пов. II. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЛИТВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.