Вугрин, -на, м. = зеленяк.
Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади.
Миротво́рний, -а, -е. Примиряющій.
Песький, -а, -е. Собачій. Пустіть! — кричить Рябко, — не будь я песький син, коли вже вдержу більш. Отже песька дитина тобі вже й до роботи не кидається.
Службовий, -а, -е. Служебный. Такий службовий звичай пали козацький.
Смілішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смѣлѣе.
Удаток, -тку Подарокъ, даяніе. Був у лікаря: казав, щоб без нічого не приходив; їм усе треба вбитків.
Хобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus.
Холодити, -джу, -диш, гл. Холодить, охолаживать. Ні гріє, ні холодить. Треба хати холодити.
Цяпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] цяпнути, -ну, -неш, гл.
1) Черпать, брать понемногу, зачерпнуть немного. Оце вже почне цяпати кірцем. Узяв би прямо та з відра й насипав у самувар. Черномор.
2) Доить. А я тую козоньку цяпала, цяпала.
3) Капать, капнуть. Кровцю пустила, — кровця цяпала; де кровця цяпне, — церковця стане.
4) О птенцахъ: пищать, пискнуть. Курчата цяпають у сінях.
5) = цв'якати.
